Круглий стіл «Народознавча спадщина Василя Скуратівського

25 жовтня 2007 року в приміщенні Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара» відбувся Круглий стіл «Народознавча спадщина Василя Скуратівського й питання відродження української народної культури”. Круглий стіл проводився в рамках щорічних (з 2006 р.) Народознавчих студій імені Василя Скуратівського.



Захід був присвячений пам’яті визначного українського народознавця, публіциста, письменника, науковця, лауреата премій «Золоте перо», Премії УРСР ім. М.Островського, Державної премії ім. П.Чубинського, автора близько 20 книг про культуру українського народу Василя Тимофійовича Скуратівського. У 1995-2005 роках Василь Скуратівський очолював лабораторію традиційної культури Українського центру культурних досліджень.



Круглий стіл відбувся під патронатом Міністерства культури і туризму України (МКТ), його головні організатори – Український центр культурних досліджень та Український центр народної культури «Музей Івана Гончара». Вагомий внесок в організацію Студій зробила родина В.Скуратівського, зокрема – відомий радіожурналіст, головний редактор народознавчого часопису “Берегиня” Ярина Скуратівська, вдова письменника Н.С.Качалка.



Серед учасників Круглого столу – митці, науковці, керівники фольклорних колективів, працівники культури.



Головували на Круглому столі заступник директора УЦКД Світлана Садовенко та заступник директора з наукової роботи Українського центру народної культури «Музей Івана Гончара» Тетяна Пошивайло.


Робота Круглого столу розпочалося із виступів фольклорних колективів: заслуженого народного ансамблю пісні і танцю України «Дарничанка» (керівник – заслужений працівник культури України, професор, зав. кафедрою Київського національного університету культури і мистецтв П.О.Андрійчук), та фольклорного ансамблю “Роксоланія” (керівник – заслужений працівник культури України, професор кафедри фольклористики Національного університету імені Тараса Шевченка І.Я.Павленко), сформований з молодих науковців і студентів, які культивують автентичну народнопісенну традицію.



Від імені Міністерства культури і туризму України учасників Круглого столу привітав директор департаменту регіональної політики й мистецтва МКТ Валерій Бачинський.

Він також поділився спогадами про В.Скуратівського, назвавши його “сподвижником, який присвятив все своє життя тому, щоб буквально по зернині зібрати перли народної культури – те, що в сучасному світі ціниться найвище”. Побажав організаторам продовжувати добру традицію Народознавчих студій пам’яті В.Скуратівського надалі, адже “таким величезним масивом звичаїв і традицій може похвалитися далеко не кожна нація”.


Виступаючі (їх було близько 20) торкнулися найрізноманітніших питань вітчизняного народознавства, але майже кожен з них намагався всі ці питання відобразити крізь призму особистості В.Скуратівського.



Директор Українського центру культурних досліджень, заслужений діяч мистецтв України Олександр Гриценко, говорив про ті уроки, “важливі для нас і як для науковців, і як людей”, які варто засвоїти з подвижницької діяльності й творчої спадщини В.Скуратівського. Ці уроки, на погляд О.Гриценка, у вмінні Василя Скуратівського в наш час вузької спеціалізації науки зберігати цілісності бачення усієї народної культури в її тяглості, її цілості. Другий урок В.Скуратівського, на погляд виступаючого, полягав у мудрій несуєтності цієї людини.



Директор видавництва “Наукова думка” НАН України, медик за освітою, кандидат біологічних наук Ігор Алексєєнко назвав народні традиції запорукою збереження духовного здоров’я нації, здатні вилікувати суспільство від тяжких соціальних патологій та нищівних епідемій, що спіткали Україну як в радянську, так і в порадянську добу.



Зі слів представника “середнього” покоління народознавців, чий світогляд формувався у 80-і роки, завідувача архівного відділу Музею Івана Гончара, Людмили Кальненко-Дубиківської, “книжка В.Скуратівського «Берегиня», що вийшла друком у 1987 р., була справжнім вибухом всередині нас». «Коли вийшла ця книжка, ми теж перебували у стані ностальгії за справжньою Україною. Можливо, ця ностальгія й стала підґрунтям для вибуху національного відродження наприкінці 80-х років. І цей вибух значною мірою підготував Василь Скуратівський своїм словом про українські народні традиції”.



Микола Дмитренко охарактеризував В.Скуратівського як скромну і цілеспрямовану людину, натхненну високою метою, назвавши його видатним «популяризатором наукових академічних знань». На думку Дмитренка, основна виховна місія Скуратівського полягала у формуванні «людини нового старого типу» – сучасного національно свідомого українця. Він був знаковою постаттю, особливо пошанованою «рядовою» національною інтелігенцією. М.Дмитренко також зачитав привітання учасникам Круглому столу та стислий нарис про науковий доробок В.Скуратівського директора ІМФЕ ім. М.Рильського, академіка НАН України Ганни Скрипник.



Низка виступаючих висловлювали тривогу щодо зникнення “живих” фольклорних традицій й висували пропозиції щодо проведення на державному рівні регулярних оглядів, конкурсів, радіо- і телепередач, присвячених аутентичному фольклору та народним звичаям українців.

Так, народознавець Ольга Рутковська висунула пропозицію систематично проводити огляди фольклорних колективів. Як приклад вона навела огляд народних традицій Західної України, який відбувся у 1992 р. в Чернівцях (головою журі був В.Скуратівський). Радіожурналіст Катерина Божко запропонувала порушити клопотання перед органами державної влади про відновлення Всеукраїнського радіоконкурсу та щотижневої радіопередачі про автентичний фольклор народів України «Золоті ключі», що існували у 1981-1993 роках.



Низки питань збереження пісенного автентичного фольклору і сьогоднішнього виконавства українських народних пісень торкнувся у своєму яскравому виступі художній керівник ансамблю “Роксоланія”, професор Іван Павленко.



Започаткувати регулярну телепередачу про український пісенний фольклор на одному із загальнонаціональних телеканалів запропонувала племінниця В.Скуратівського Тамара Дронова.


Широку панораму діяльності обласних центрів народної творчості щодо підтримки народних традицій змалювали у


своїх виступах директор Сумського ОЦНТ, заслужений діяч мистецтв України Микола Юдін і методист Харківського ОЦНТ Ольга Воропаєва, презентувавши присутнім низку регіональних видань з українського фольлору.


О.Воропаєва особливо наголосила на тому, що В.Скуратівський був “батьком” найбільших фольклорних заходів Харківщині – фестивалю “Покуть” і фольклорних експедицій “Муравським шляхом”,- а М.Юдін презентував компакт-диск із записами фольклорних колективів Сумщини, висловивши пропозицію створити в УЦКД всеукраїнський аудіобанк народних пісень.



Культосвітянин з Кіровограда Василь Силін торкнувся питань викладання народознавства, популяризації народних традицій у навчальних

закладах. На його думку, основна проблема організації викладання цих дисциплін полягає у браку кваліфікованих вчителів і викладачів, а також у відсутності якісних підручників з народознавства.


Заступник директора Луганського ОЦНТ Ірина Яворська наголосила на корисності Народознавчих студій для пожвавлення міжрегіональних контактів. Так, під час Круглого столу завдяки знайомству з проф. І.Павленком народилася ідея спільного проведення наступного року конференції з фольклору в Луганську. Виступаюча зазначила, що праці В.Скуратівського для керівників фольклорних колективів є “майже настільною книгою”. І.Яворська також зупинилася на роботі Луганського ОЦНТ зі збирання й популяризації фольклору, зокрема, в рамках регіональної Програми охорони та збереження матеріальної та духовної спадщини Луганської області на 2006-2008 роки; Молодий науковець, методист Донецького ОЦНТ Ольга Хамітова зупинилася на питаннях

збереженості народних традицій на Донеччині.

За її спостереженнями, в регіоні природніми носіями цих традицій є переважно люди старші за 70 років Серед тих, хто молодший, популярними є переважно зразки авторської (професійної) творчості, а традиційний фольклор їм вже мало відомий.


«Науковців багато, а справжніх подвижників справи – дуже мало» – так розпочав свій виступ скульптор, земляк В.Скуратівського з Житомирщини Петро Лантух. Він наголосив, що дослідник народної культури має бачити її не лише іззовні («згори»), але і з середини. Приклад такого всебічного бачення, на його думку, явив собою В.Скуратівський – людина «з народу». Під час своїх польових досліджень він буквально «зливався з народом», сам ставав учасником зафіксовуваного дійства.



Висловивши досить емоційну репліку про те, що, мовляв, на Донбасі «вже немає ані українського фольклору, ані української мови”, П.Лантух спровокував дискусію з методистом Луганського ОЦНТ Галиною Клунною.

Представниця Луганщини переконливо (хоча й так само емоційно) спростувала необачну сентенцію П.Лантуха, перелічивши фольклорні колективи свого краю та заходи з популяризації народної пісні, що нині практикуються на Луганщині.


Своє бачення організації регіональних народознавчих студій запропонувала викладач Ніжинського училища культури і мистецтв Н.І.Шаган.



Ярина Скуратівська – головний редактор заснованого В.Скуратівським народознавчого часопису «Берегиня» – розповіла про історію створення й специфіку цього видання. Вона наголосила, що “часопис цей Скуратівський зробив не стільки науковим, скільки популярним –

щоб народознавство ставало ближче до людей” й закликала науковців – учасників Круглого столу, до співпраці.
В.Скуратівський, на її думку, зробивши величезний особистий внесок у народознавчу науку, водночас не створив власної наукової школи. Аби певним чином надолужити цей недолік, часописом «Берегиня» у 2007 р. засновано премію ім. Василя Скуратівського за найцікавішу публікацію в царині українського народознавства, мета цієї премії – залучення молоді до українських народознавчих досліджень. Під оплески присутніх Я.Скуратівська вручила згадану премію та відповідний диплом її першому лауреату – молодому науковцю-етнографу Олександру Васяновичу.


Своєрідною «кульмінацією» Круглого столу став перегляд документального відеофільму про В.Скуратівського, побудованого в жанрі телеінтерв’ю.

За підсумками роботи Круглого столу було прийнято наступні рекомендації:

Звернутися до Міністерства культури і туризму України, Національної Академії Наук України з пропозицією заснування Державної премії з народознавства імені Василя Скуратівського. Продовжити роботу над створенням бібліографічного покажчика видань та бібліографічного довідника В.Т.Скуратівського (виконавець – Український центр культурних досліджень). Звернутися до Міністерства культури і туризму України з проханням включити до планів роботи на 2008-2009 рр. перевидання праць В.Скуратівського до 70-річчя з дня його народження, а також видання збірки спогадів про Майстра. Звернутися до керівництва Національного радіо України щодо відновлення Всеукраїнського радіоконкурсу та щотижневої радіопередачі “Золоті ключі”, присвяченої українському аутентичному фольклору (виходила в ефір протягом 1981-1993 років). Звернутися до Міністерства освіти і науки України з клопотанням зберегти у культурно-мистецьких навчальних закладах спеціалізації, пов’язані з роботою у царині етнографії, фольклористики та роботи з фольклорними колективами. Запровадити проведення щорічних семінарів для керівників аматорських колективів, які культивують аутентичні народно-пісенні традиції (на базі УЦКД). Звернутися до Міністерства культури і туризму України з пропозицієї відновлення фольклорної експедиції “Чумацькими шляхами”, ініціатором якої був В.Т.Скуратівський.