Історія становлення дачних домів
На порозі Нового часу власний сад був привілеєм аристократії і кліру. Зелені території оточували маєтки і садиби. «Вежа з голубником і павільйоном в мавританському стилі, гроти, штучні руїни, хати, китайські будиночки, індійський курінь, коринфская ніша, вольєр для птахів, пасіка, каскади, містки ...» - читаємо в описі об'єктів варшавського парку "Морське око", створеного для княгині Ізабелли Любомирської з роду Чарторийських.
Вы можете выбрать и купить дачные домики под ключпредлагаем целый каталог различных конструкций, благодаря которым ваш дачный отдых станет удобным и уютным по самым доступным и выгодным ценам
Згодом приватні сади стали відкривати для широкої публіки, змарнілої станом міських пейзажів, деградуючих через стрімкої індустріалізації. Безликі ряди дохідних будинків, темні двори-колодязі, переповнені квартири і жахливі санітарні умови - такі були урбаністичні стандарти робочих районів тієї епохи.
На рубежі XIX-XX століть в плануванні міських зелених територій відбулася революція. Британський урбаніст Ебенізер Говард виклав у своїй книзі «Завтрашній день: мирний шлях до істинної реформу» (1898) теорію міста-саду. Низькі будівлі, продумана інфраструктура, багато зелені, близькість великих центрів, іншими словами - ідеальне поєднання міста та села. У Польщі ця концепція втілилася, наприклад, в подваршавском містечку Підкова-Лесьна і Катовіцком районі Гішовец. На польських землях в ту пору виникають Товариства прикраси міст, в завдання яких входить створення зелених міських зон.
Садові ділянки, які стали влаштовувати в містах, - плід цих же ідей. Перший зафіксований в документальних джерелах комплекс таких ділянок з'явився в Грудзендз в 1899 році. Він називається «Сонячні ванни» і існує до цих пір. А охрестили його так тому, що засновник, доктор Ян Ялковскій, пропагував відповідні методи лікування. Члени створеного ним Товариства природного способу життя, «напівголі, займалися гімнастикою, загоряли, приймали ванни в спеціально споруджених резервуарах з торфом, розігрітим сонячними променями», - читаємо в хроніках.о офіційною версією, нові садові ділянки були заслугою робочих, елементом здорового соціалістичного змагання . У недобросовісних садівників їх запущені ділянки вилучалися. Під час свята газети «Trybuna Ludu» організовувалися «Дні садівника», проводилися конкурси на найкрасивіший ділянку. У кінохроніці 1953 року з гордістю повідомлялося, що кмітливі садівники району Мокотов вирощують екзотичні дині і стручковий перець.
