Переваги акрилової фарби : Крыши и перекрытия

Акрилові фарби були винайдені, як альтернатива масляним. Олійні фарби виготовляються шляхом перетирання сполучного з пігментом. Акрилові ж фарби роблять в ємностях, у водному середовищі, шляхом механічного перемішування. Якщо порівнювати ці процеси, то звичайно, у акрилових фарб виробничий процес більш економічний, як у витратах на енергію, так і у витратах на сировину. Олійні фарби в виробництві горючі, так як їх сполучна - лляне масло, акрилові ж немає, так як використовується синтетичне сполучна. Олійні фарби вимагають токсичних розчинників при роботі з ними, таких як скипидар, гас. Акрилові фарби без запаху і допоміжні матеріали до них, такі як лак, грунт, також не мають запаху - в цьому їх плюс.

Высококачественная акриловая краска устойчивая к разным дефектам, универсальная, с большим ассортиментом цветовой палитры для Вашего авто можно купить недорого по самым доступным и лучшим ценам.

Олійні фарби відомі і використовуються вже протягом декількох століть, а їх позиція як основної техніки живопису в останні роки була поставлена під загрозу з боку сильного новачка - акрилових фарб. У чому причина їх популярності? На це питання досить просто відповісти. Олійні фарби досить складні з точки зору підготовки та нанесення, в ході їх використання потрібно застосування різних масел і засобів, крім цього вони довго сохнуть. У акрилових фарб ці незручності відсутні, вони розбавляються водою, відносно швидко сохнуть і дозволяють використовувати таку техніку, яка неможлива в олійного живопису.

Основою акрилової фарби служить дисперсія акрилової смоли, яка представляє собою суміш води і частково полімеризованною акрилової смоли. Сама по собі вона безбарвна, з високим ступенем адгезії до будь-яких нежирним підставах, досить тверда і блискуча. Після висихання води (при нормальних умовах це відбувається відносно швидко, особливо в тонких шарах фарби) відбувається скріплення окремих частинок акрилової смоли, і живописне зображення перестає бути розбавляти або розчиняти водою, подібно олійного живопису. Розчинність в воді існує тільки при наявності водної дисперсії. Це слід пам'ятати при очищенні кистей. Не можна допустити, щоб фарба на них засохла, бо потім розчинити її подібно до того, як це робиться за допомогою розріджувачів з масляною фарбою, неможливо. Наступною добавкою служать пігменти, а з урахуванням того, що дисперсія дуже добре смачиваемостью, можна використовувати всі види пігментів, як неорганічні, надзвичайно якісні і стійкі, так і органічні. Наступна позиція - наповнювачі. З їх допомогою створюються основні механічні властивості фарби. Дисперсія біла, а після видалення води вона стає прозорою, це дуже вигідно, тому що цей процес має мінімальний вплив на колір фарби. Це принципово відмінно від масляної фарби, в якій під впливом висихання фарби відбувається потемніння. Залежно від складу і виду наповнювача акрилові фарби підрозділяються на основні фарби, які не містять наповнювач або містять його в дуже невеликій кількості. Вони призначаються для живопису пензлем. Їх можна розбавляти водою, проте, слід уникати надмірного розведення, тому що при цьому втрачається властивість адгезії. Тому рекомендується для більшого розведення використовувати саму акрилову смолу або іншу чисту дисперсію. З великим вмістом наповнювача, яким в більшості випадків є білий пігмент, можна отримати відносно густу фарбу, яка вже призначається для нанесення не пензлем, але шпателем. Так можна отримати рельєфне зображення. Наступним можливим наповнювачем є спеціальні матеріали, наприклад, пісок, кам'яна крихта тощо, для отримання структурного зображення. Більший вміст акрилової смоли створює блискучу поверхню, більший вміст наповнювача зменшує блиск і може зробити поверхню майже повністю матовою. Цей недолік слід компенсувати акриловим блискучим лаком, подібно до того, як це робиться у масляних фарб. Деякі художники, однак, цим не користуються, тому що їх влаштовує матова неблестящая поверхню, яка при використанні олійних фарб щодо важкодосяжним.

Як замінник акрилової смоли іноді використовується розчин полівінілацетату (PVAC), який володіє подібними властивостями. Його не можна доповнювати наповнювачами без того, щоб відбулася істотна зміна його властивостей, а його якість в цілому значно гірше. Це засіб дешевше і тому використовується тільки у вельми дешевих замінників, які не належать до художнього асортименту.